Коротко: головне, що відзначають підприємства після переходу на пелети — автоматизація (бункер завантажується раз на кілька діб) і передбачуваний бюджет сезону. Головні помилки першого року: економія на класі палива не під свій котел і вологий склад. ТОВ «Біо-Юнік», Київ, від 22 тонн.
Автоматика замість кочегара. Пелетний котел із бункером працює без постійного оператора — для об’єктів без нічної зміни це головний аргумент. Прогнозований бюджет. Витрата рахується формулою (0,22–0,33 кг на кВт·год залежно від виду), тому бюджет сезону відомий наперед — на відміну від дров, де реальна вологість «плаває» і витрата з нею. Чистота. Золи з тонни деревної пелети класу A1 — 5–7 кг проти відра попелу щодня на вугіллі.
Агропелета в котел під деревну. Найдорожча помилка: зола лушпиння плавиться за нижчої температури і спікається на колосниках. Якщо пальник не під агробіомасу — тільки деревна. Вологий склад. Пелета, що набрала вологу вище 12%, кришиться й зависає в шнеку — зупинки подачі посеред ночі. Склад має бути сухим, із твердою підлогою. Купівля «найдешевшої» за тонну. Дешева тонна з нижчою теплотворністю часто дорожча за кіловат-годину тепла — рахувати треба саме її.
Деревна A1 — для автоматики без оператора: мінімум золи, стабільна подача. Лушпиння соняшника — для промислових котелень із золовидаленням: дешевша за тонну, більше золи. Солома — для агропідприємств, де зола йде на поля. Порівняння з цифрами — на сторінці паливні пелети оптом, розрахунок класу — деревні пелети A1/A2.
Залежить від тарифу: рахуйте вартість кіловат-години — ціна тонни поділена на теплотворність — і порівнюйте з вашим тарифом на газ. Для більшості промислових об’єктів економія 30–50%.
При правильному паливі під свій пальник — 10–15 років. Головний ворог ресурсу — шлакування колосників від невідповідного палива.