«Скільки коштує тонна паливних брикетів?» — це перше питання, яке ставить керівник котельні, елеватора чи теплиці. Чесна відповідь звучить незручно: однієї цифри, яка була б правдою для всіх, не існує. Тонна брикету з лушпиння соняшника і тонна дубового RUF — це два різні товари з різною теплотою згоряння, різною зольністю і різною логістикою. Нижче — розбір, з чого реально складається ціна брикету за тонну, і як порівняти пропозиції так, щоб не купити дешеву тонну, яка обійдеться дорожче.
Ціна тонни брикету формується не в прайсі, а в чотирьох точках: сировина, технологія пресування, вологість партії та плече доставки до вашого майданчика. Зсув будь-якої з них змінює кінцеву цифру сильніше, ніж «знижка за обсяг», якою зазвичай починають перемовини.
Тому оптова пропозиція завжди рахується під конкретну заявку: вид брикету, обсяг, область відвантаження, формат (біг-бег чи насип), періодичність поставок. Для партій від 22 тонн (одна фура) прорахунок готується за кілька хвилин — за умови, що ви одразу вказали ці п’ять параметрів.
Найбільша складова. Паливні брикети з деревини спираються на суху тирсу твердих і хвойних порід — сировину, за яку конкурують меблеве й деревообробне виробництво. Брикети з лушпиння соняшника роблять із відходу олійного виробництва, і їхня ціна прив’язана до сезону переробки соняшнику, а не до ринку деревини. Це два незалежні цінові ряди, які рухаються в різні боки.
RUF (цегла), Nestro (циліндр) і Pini-Kay (з отвором і обпаленою кіркою) відрізняються не лише виглядом. Різна щільність означає різну кількість кіловат-годин у тому самому кубі складу, різну поведінку в топці й різну ціну виробничого циклу. Детальний розбір форматів — у матеріалі «RUF, Nestro чи Pini-Kay: який формат брикета обрати під вашу топку».
Вологість вище норми — це вода, за яку ви платите як за паливо, і яку котел витрачає енергію випарувати. Зольність визначає, скільки залишку доведеться вивозити зі шлакозбірника і як часто зупинятиметься обладнання на чистку. Дешева тонна з підвищеною зольністю часто з’їдає всю економію на обслуговуванні.
Плече від виробничого майданчика до вашого об’єкта входить у кінцеву цифру завжди — питання лише в тому, чи показане воно окремим рядком. Пропозиція «дешевше за ринок» нерідко виявляється ціною самовивозу за 400 км.
Разова фура і контракт на сезон із фіксованим графіком відвантажень рахуються по-різному. Підприємство, яке заходить у сезон із затвердженим графіком, отримує кращі умови не через «знижку», а тому що виробничий майданчик планує завантаження заздалегідь.
Для юридичної особи має значення не цифра за тонну, а цифра в закритих документах. Постачання з ПДВ, видаткова накладна, сертифікат якості на партію, ТТН — усе це частина ціни, хоч і не виглядає як частина ціни.
Опублікований прайс у біопаливі живе кілька днів. Коли сторінка місяцями показує цифру, яка вже не діє, це не прозорість — це дезінформація, на яку клієнт витрачає час. Ми свідомо не друкуємо число в каталозі, а рахуємо під заявку: вид брикету, обсяг, область, формат відвантаження. Такий прорахунок дійсний, і його можна зафіксувати в договорі — на відміну від цифри з картинки в пошуку.
Найчастіша помилка в тендері — порівнювати дві тонни, наче це однакові одиниці. Тонна — це маса, а купуєте ви тепло. Мінімальний набір даних, без якого порівняння не має сенсу:
Поділіть ціну тонни на кількість корисних кіловат-годин у ній — і «дорожча» пропозиція часто виявляється дешевшою за фактом. Швидко прикинути порядок цифр допоможе калькулятор вартості тепла: він показує, скільки коштує кіловат-година з брикету проти газу.
Ціна тонни без розрахунку річної потреби — цифра без контексту. Об’єкт, який спалює кількасот тонн за сезон, виграє від правильного вибору палива значно більше, ніж від разового торгу по одній фурі, і програє більше від простою на чистці котла. Методика розрахунку потреби за площею і потужністю — у матеріалі «Скільки брикетів потрібно на опалювальний сезон».
Якщо ви ще не визначилися між двома видами палива, порівняння за витратою, зберіганням і вимогами до обладнання є в матеріалі «Що краще для опалення — пелети чи брикети». Для пелетного напрямку аналогічний розбір ціни зібрано окремо: «Скільки коштує тонна пелет в Україні».
Ринок твердого біопалива має чіткий річний цикл. Улітку і на початку осені попит нижчий, виробничі майданчики працюють на склад, логістика вільна. З настанням холодів і початком сушильного сезону на елеваторах попит зростає одночасно з боку опалення і з боку агро — і в цей момент обговорювати ціну вже пізно. Підприємства, які заходять у сезон із підписаною специфікацією, стабільно отримують кращі умови, ніж ті, хто шукає фуру в січні.
Щоб відповідь на питання «скільки коштує тонна брикету» була конкретною, у заявці достатньо вказати:
Із цими шістьма рядками прорахунок готується швидко, і його вже можна порівнювати з іншими пропозиціями по-справжньому — за кіловат-годиною, а не за красивою цифрою в оголошенні.
Тому що під словом «брикет» ховаються різні товари: різна сировина, різна вологість, різна зольність і різний формат. Плюс частина пропозицій — це ціна самовивозу, а частина — з доставкою на об’єкт.
Ці два ряди цін не пов’язані між собою: деревний брикет іде за ринком тирси, а брикет із лушпиння — за сезоном переробки соняшнику. Тому в різні місяці вигіднішим може бути і той, і той, і порівнювати їх треба щоразу заново, а не «за правилом».
Так, через специфікацію до договору з погодженим графіком відвантажень. Це стандартна практика для підприємств, які планують бюджет палива заздалегідь.
Оптове відвантаження рахується від 22 тонн — це одна фура. Менші обсяги логістично не окупаються і роблять ціну за тонну гіршою для самого покупця.