Комбікормовий завод може перевести котельню з газу на пелету: парогенератор для кондиціонування суміші перед пресом, теплогенератор сушарки гранули і опалення складів працюють на гранульованому паливі з автоподачею. Для пари і сушіння беруть два види пелети. Деревна дає мало золи і стабільне горіння, її ставлять на котли, чий паспорт вимагає саме деревне паливо. Пелета з лушпиння соняшника доступніша за ціною, але золи в ній більше, тому пальник має бути розрахований на агропелету. Постачання йде фурами по 22 т у біг-бегах або насипом, графік прив’язують до змін заводу. Нижче розбираємо, де на заводі витрачається тепло, як вибрати пелету під котел, як рахувати потребу через кВт·год і як організувати склад і приймання, щоб прес не стояв через паливо.
На кормоцеху агрохолдингу або окремому комбікормовому заводі тепло потрібне в трьох місцях, і кожне має свої вимоги до палива.
Найвибагливіший тут парогенератор. Якщо пелета шлакує пальник, тиск пари падає, кондиціонер не прогріває суміш, а якість гранули корму погіршується вже за кілька годин. Тому паливо для пари вибирають першим, а для опалення складів можна взяти дешевший варіант.
Рішення починається з паспорта пальника. Випишіть, яке паливо він допускає (клас пелети, діаметр гранули, допустиму зольність) і чи є в пальнику механічне чищення колосника.
Деревні пелети оптом підходять для парогенераторів, де пальник чутливий до золи і чищення ручне. Горіння рівне, зола м’яка, сервісні зупинки рідкі. Котельня заводу працює без вихідних, тому кожна зупинка на чищення означає простій преса.
Пелети з лушпиння соняшника обирають заводи на півдні й сході, де поруч олійні заводи і логістика коротка. Агропелета дешевша, але дає більше золи і може спікатися при перегріві. Вона добре працює в пальниках з рухомою решіткою або автоматичним золовидаленням. Чому дві пелети з однаковою назвою поводяться в топці по-різному, докладно пояснено в матеріалі про зольність і шлакування теплогенератора.
Часто працює змішана схема: деревна пелета на парогенератор, лузгова на опалення складів і сушарку гранули. Так завод отримує стабільну пару там, де вона критична, і економить там, де пальник невибагливий.
Рахувати найнадійніше від фактичного газу за минулий рік, розбитого по місяцях і по споживачах. Газ у рахунку переводять у кВт·год, потім ділять на теплотворність пелети з протоколу випробувань і на ККД нового котла. Одиниці зручно звести до однієї системи: 1 кВт·год = 860 ккал = 3,6 МДж. Якщо в паспорті котла потужність у кВт, а в протоколі пелети теплотворність у МДж/кг або ккал/кг, ця тотожність знімає плутанину.
Порядок розрахунку такий:
Отриману місячну потребу округліть до цілої кількості фур по 22 т. Так простіше планувати поставки і місце на складі. Як рахують потребу для промислових котлів різної потужності, показано у статті про пелети для промислового котла.
Пелетна котельня займає більше місця, ніж газова. Потрібні бункер добового запасу, шнек або пневмоподача, місце для вивезення золи. Якщо на заводі вже є газовий теплогенератор сушарки, його часто не міняють повністю: ставлять пелетний пальник або окремий теплогенератор і залишають газ як резерв. Логіка та сама, що й на зерносушарках, вона розібрана в матеріалі про переобладнання газової зерносушарки на пелети.
Для парогенератора важлива автоматика: датчик тиску пари має керувати подачею пелети, інакше оператор весь час підкручує потужність вручну. Цю частину проєкту погоджують з постачальником котла. Від постачальника палива потрібні протокол поточної партії і стабільний графік поставок.
На комбікормовому заводі пелета стоїть поруч із зерном, шротом і готовим кормом, тому правила зберігання жорсткіші, ніж на звичайній котельні.
Детальні вимоги до складу, вологості повітря і вибору між біг-бегом і насипом описано у статті про зберігання пелет на елеваторі: агропідприємства з власною сушаркою і кормоцехом користуються тими самими правилами.
На комбікормовому заводі зазвичай є своя лабораторія, і тут вона дуже до речі. Ті самі прилади, що перевіряють вологість зерна, можна використати для вхідного контролю пелети. Під час розвантаження фури варто:
Якщо партія не відповідає протоколу, складають акт і зберігають арбітражну пробу. Покроковий порядок наведено в матеріалі про приймання пелет на елеваторі.
Завод працює рівно весь рік, і в цьому його відмінність від елеватора з піком у жнива. Пелета на опалення складів потрібна з осені до весни, а пара для преса витрачається щомісяця. Тому поставки зручно планувати рівними фурами по 22 т з фіксованим днем тижня, а обсяг на зимові місяці бронювати заздалегідь, коли транспорт ще вільний.
Ціну на зиму краще закрити восени договором з графіком відвантажень. Плюси і ризики такої фіксації розібрано у статті про сезонний контракт на пелети. Якщо крім палива завод закуповує кормову сировину, окремо зверніть увагу на кормові гранули з соломи та люцерни: це інший продукт з іншими вимогами, і партії не можна плутати на складі.
Відвантажуємо деревну пелету і пелету з лушпиння соняшника фурами по 22 т, у біг-бегах або насипом, з протоколом випробувань на кожну партію. Для заводів зі змішаною схемою можемо чергувати фури з різною пелетою за одним графіком. Щоб підібрати пелету під ваш парогенератор і сушарку, надішліть паспорт пальника і місячне споживання газу. Телефон відділу продажів: 044 337-17-32.