Тонни пелет вистачає рівно на стільки годин, скільки корисного тепла в ній поділити на середню потужність, з якою реально працює котел. У тонні деревної пелети закладено приблизно 4800–5000 кВт·год теплоти (4,8–5,0 кВт·год на кілограм). Котел із ККД 0,8–0,85 віддасть у систему близько 4000 кВт·год. Якщо він тягне в середньому 50 кВт, тонни стане на 80 годин, тобто на три з лишком доби. При 200 кВт середнього навантаження та сама тонна піде за 20 годин. Нижче розібрано, звідки беруться ці цифри, як рахувати під свій котел і чому режим роботи міняє відповідь удвічі.
Відлік починається з теплотворності палива. У паспорті партії вона може стояти в різних одиницях, тому тримайте під рукою перевідну константу: 1 кВт·год = 860 ккал = 3,6 МДж. Деревна пелета дає 17–18 МДж/кг, що відповідає 4,8–5,0 кВт·год на кілограм. Лузгова пелета трохи бідніша, 16–17 МДж/кг, і при тому самому котлі її піде на 5–10% більше за масою.
Далі з цієї теплоти треба відняти те, що котел випускає в димар. Для сучасних пелетних пальників паспортний ККД зазвичай лежить у межах 0,8–0,85, і саме його ми беремо як умовну вхідну в прикладах нижче. Тоді корисне тепло з тонни деревної пелети виходить таким:
Якщо котел старий, із заниженим ККД або з забрудненим теплообмінником, корисна частка падає, і тонна «коротшає». Це перша причина, чому цифри з реклами котлів і цифри з вашої котельні не збігаються.
Годин роботи на тонні = корисне тепло з тонни (кВт·год) ÷ середня потужність котла (кВт).
Слово «середня» тут головне. Номінальна потужність на шильдику – це максимум, який котел видає в найхолодніший день. Більшу частину сезону він працює з модуляцією на 30–60% від номіналу або циклами «пуск-стоп». Якщо підставити у формулу номінал, ви недооціните запас палива приблизно вдвічі. Якщо підставити середнє навантаження сезону – отримаєте реальний графік завозу.
Приклад для котла 100 кВт із ККД 0,85 на деревній пелеті:
Розрахунок умовний: деревна пелета, ККД 0,85, 4000 кВт·год корисного тепла з тонни, середнє навантаження 50% від номіналу, робота цілодобово. Під ваш режим цифри зсуваються, але пропорції лишаються.
| Котел, кВт | Годин на тонні при 100% | Годин на тонні при 50% | Тонн за добу (50%) | Тонн за місяць (50%) |
|---|---|---|---|---|
| 50 | 80 | 160 | 0,15 | 4,5 |
| 100 | 40 | 80 | 0,3 | 9 |
| 200 | 20 | 40 | 0,6 | 18 |
| 500 | 8 | 16 | 1,5 | 45 |
| 1000 | 4 | 8 | 3,0 | 90 |
Мінімальна партія з відвантаженням – 22 тонни, одна фура. По таблиці видно, кому вистачає однієї машини на кілька місяців, а кому потрібен графік: котельня на 500 кВт при половинному навантаженні з’їдає фуру за два тижні, і для неї сезон планують поставками на дату, без разових партій.
Два однакові котли на однаковій пелеті можуть спалити за сезон дуже різну кількість тонн. Різниця сидить у режимі.
Цілодобове опалення з підтриманням постійної температури – найпередбачуваніший варіант. Котел модулює, працює рівно, середнє навантаження близьке до розрахункового, і таблиця вище описує його добре. Денний режим на 10–12 годин (цех, склад, офіс без нічної зміни) зменшує добовий розхід, але не вдвічі: щоранку приміщення треба нагріти з нічного провалу, і перші години котел іде майже на номіналі. На практиці денний режим дає 60–70% від цілодобового розходу, а не 50%.
Технологічне тепло (сушка, цех із рівною потребою) рахується простіше за все: тут навантаження майже постійне, і годин на тонні виходить рівно стільки, скільки дає формула. Для сушіння зерна ми взагалі рахуємо через тонно-відсотки знятої вологи замість кіловатів: орієнтовно 3,5–5 кг пелети на тонно-відсоток для деревної і 4–5,5 кг для лузгової на сучасних сушарках.
Ще два чинники, про які забувають. Погода: у перехідні місяці котел на 100 кВт може працювати на 20–30%, і тонни вистачає на тиждень, а в морозний тиждень вона йде за три доби. І вологість палива: пелета, яка набрала вологу на складі, віддає менше тепла і залишає більше золи. Як тримати запас сухим, розібрано в матеріалі про зберігання пелет на складі.
Перший місяць роботи покаже, наскільки оцінка влучила: звірте фактичний розхід із розрахунком і скоригуйте середнє навантаження. Після цього графік завозу на решту сезону стає точним у межах однієї-двох тонн.
Для ручних і напівавтоматичних котлів часто беруть брикет замість пелети. Теплотворність деревного брикета 17,3–17,5 МДж/кг, тобто практично та сама, що в деревні пелети, тому годин на тонні виходить майже однаково. Різниця в іншому: брикети з тирси закладають вручну, і реальне навантаження котла залежить від того, як часто до нього підходять. Якщо потрібен варіант з найменшою ціною за кіловат-годину для ручного котла, дивляться на соняшникові брикети: тепла на кілограм трохи менше, зольність вища, тому чистити доведеться частіше.
Повний розрахунок потреби на опалювальний сезон для брикета за площею будівлі є в окремій статті: скільки брикетів потрібно на сезон. А якщо ви ще обираєте, яка саме пелета підійде під ваш пальник і бункер, почніть з розбору про пелети для твердопаливного котла.
Для розрахунку під конкретний об’єкт потрібні три цифри: номінальна потужність котла, режим роботи (годин на добу і місяців у сезоні) і вид пелети, яку ви плануєте палити. З них виходить графік поставок у фурах по 22 тонни, з документами з ПДВ. Як складається вартість тонни і що порівнювати в комерційних пропозиціях, розібрано в статті скільки коштує тонна пелет в Україні. Телефон: 044 337-17-32.