Коротко: пшениця і ячмінь приходять на тік із 15–20% вологи, а на зберігання треба 14% — це лише 1–6 тонно-відсотків проти 6–14 на кукурудзі. Палива на тонну йде мало, тому собівартість сушіння вирішує не розхід пелет, а те, скільки разів ви розігріваєте сушарку заради малої партії. Пивоварний ячмінь і насіннєве зерно додають жорстке обмеження: агент сушіння не вище 50–70°C, інакше падає схожість.
Тонно-відсоток — це зняття 1% вологи з 1 тонни зерна, і саме в цих одиницях рахують роботу сушарки. Продовольча пшениця в Україні заходить на елеватор переважно з 15–18%, ячмінь — з 15–19%, у дощові знімання буває 20–22%. Норма зберігання — 14%, для тривалого зберігання й відвантаження на експорт частіше цілять у 13,5%. Отже типове завдання — 1–4 тонно-відсотки на тонну, максимум 6–8 у мокрий рік. Для порівняння: кукурудза з 20% до 14% — це рівно 6 тонно-відсотків, а з 28% — усі 14, і повний рахунок по ній ми розбирали в матеріалі скільки коштує висушити тонну кукурудзи.
Практичний висновок із цієї арифметики один: на колосових частина знімань узагалі не потребує сушарки. Зняття 0,5–1,5% на сухому теплому зерні дає активне вентилювання в силосі — це електрика вентиляторів і час, без палива взагалі. Сушарку вмикають, коли вологість вища за 16–17% або коли зерно треба здати за графіком і чекати погоди ніколи.
Довідкова цифра для шахтної сушарки з пелетним теплогенератором — 8–12 кг пелет на один тонно-відсоток. Вона чесна для довгого безперервного проходу на кукурудзі. На пшениці й ячмені з’являються дві надбавки, які цю цифру піднімають до 12–16 кг:
Звідси єдина практична рекомендація, яка справді економить паливо на колосових: накопичити партію під повний прохід і не гріти шахту заради кожної машини. Одне безперервне знімання 300 тонн на 3 тонно-відсотки коштує дешевше, ніж три окремі розігріви по 100 тонн.
Тут різниця між культурами й призначенням зерна принципова, і саме вона диктує режим теплогенератора:
Пелетний теплогенератор такі режими тримає рівно тому, що потужність на ньому регулюється подачею палива шнеком, а не «увімкнено/вимкнено». Що саме доводиться міняти при переході з газу, ми описали в матеріалі про переобладнання зерносушарки на пелети.
На м’яких режимах довгі години горіння — це головний аргумент на користь зольності. Пелети з лушпиння соняшника дешевші за деревні на 15–25% і на сушінні кукурудзи це виграш, але зольність до 3% означає частіше чищення й вищий ризик спікання золи при довгому низькотемпературному проході. Деревна пелета класу A1 із зольністю до 0,7% дає менше золи й рівніший факел — на насіннєвих і пивоварних партіях, де зупинка посеред проходу коштує якості, це часто вигідніше за економію на тонні палива. Механіку спікання ми розбирали окремо: зольність і шлакування теплогенератора.
Ринковий орієнтир на вересень 2026: медіанна оптова ціна деревної пелети в Україні тримається біля 9 000 грн за тонну, агропелета з лушпиння — приблизно на 15–25% дешевша. У перерахунку на тонно-відсоток при розході 12–16 кг це 80–145 грн палива плюс 4–8 грн електрики. Тобто довести тонну пшениці з 17% до 14% (три тонно-відсотки) коштує орієнтовно 250–450 грн. Цифри ринкові, не наша пропозиція — ціну під конкретний обсяг і базис ми рахуємо за запитом.
Колосові сушать швидко й коротким вікном: жнива пшениці й ячменю — це 2–4 тижні, у які сушарка або працює, або простоює. Паливо на цей період завозять заздалегідь, бо в пік попиту графік відвантажень довший за саме вікно. Скільки місця треба під запас і як не намочити пелету на майданчику — у матеріалі про зберігання пелет на елеваторі. Якщо ви рахуєте варіант «лушпиння розсипом замість пелети», порівняння за насипною щільністю й рейсами — у статті пелети чи лушпиння розсипом.
Назвіть план по пшениці та ячменю, вхідну вологість, тип сушарки й призначення зерна (продовольче, насіннєве, пивоварне) — порахуємо тонно-відсотки, тонни палива на вікно жнив і графік відвантажень від 22 т під темп сушарки: +38 (044) 337-17-32.