Пелети для сушіння пшениці та ячменю: розхід на тонно-відсоток і температурні режими

Коротко: пшениця і ячмінь приходять на тік із 15–20% вологи, а на зберігання треба 14% — це лише 1–6 тонно-відсотків проти 6–14 на кукурудзі. Палива на тонну йде мало, тому собівартість сушіння вирішує не розхід пелет, а те, скільки разів ви розігріваєте сушарку заради малої партії. Пивоварний ячмінь і насіннєве зерно додають жорстке обмеження: агент сушіння не вище 45–50°C, інакше падає схожість.

Скільки тонно-відсотків реально знімають на колосових

Тонно-відсоток — це зняття 1% вологи з 1 тонни зерна, і саме в цих одиницях рахують роботу сушарки. Продовольча пшениця в Україні заходить на елеватор переважно з 15–18%, ячмінь — з 15–19%, у дощові знімання буває 20–22%. Норма зберігання — 14%, для тривалого зберігання й відвантаження на експорт частіше цілять у 13,5%. Отже типове завдання — 1–4 тонно-відсотки на тонну, максимум 6–8 у мокрий рік. Для порівняння: кукурудза з 20% до 14% — це рівно 6 тонно-відсотків, а з 28% — усі 14, і повний рахунок по ній ми розбирали в матеріалі скільки коштує висушити тонну кукурудзи.

Практичний висновок із цієї арифметики один: на колосових частина знімань узагалі не потребує сушарки. Зняття 0,5–1,5% на сухому теплому зерні дає активне вентилювання в силосі — це електрика вентиляторів і час, без палива взагалі. Сушарку вмикають, коли вологість вища за 16–17% або коли зерно треба здати за графіком і чекати погоди ніколи.

Розхід пелет: чому на малих зніманнях він вищий за довідковий

Довідкова цифра для шахтної сушарки з пелетним теплогенератором — орієнтовно 3,5–5 кг пелети на один тонно-відсоток (на газі прямого спалювання, без втрат теплообмінника, галузева норма — 1,2–1,5 м³). Вона чесна для довгого безперервного проходу на кукурудзі; точну цифру дає паспорт вашої сушарки і перша доба роботи. На пшениці й ячмені з’являються дві надбавки, через які на малих зніманнях 1–3 т-% і в холодну погоду розхід піднімається до 5–6 кг:

• Розігрів і зупинка. Вивести теплогенератор і шахту на режим — це 40–90 хвилин роботи пальника майже без корисного знімання. Якщо за зміну ви тричі розігріваєте сушарку заради 30–40 тонн, ці втрати лягають на маленьку кількість тонно-відсотків і можуть дати +30–50% до розходу на тонну.
• Низька температура агента. Насіннєве зерно й пивоварний ячмінь сушать м’яко, а м’який режим — це нижчий перепад температур і гірший знімальний ефект на тому самому кубометрі повітря. Паливо горить, зерно сохне повільніше.

Звідси єдина практична рекомендація, яка справді економить паливо на колосових: накопичити партію під повний прохід і не гріти шахту заради кожної машини. Одне безперервне знімання 300 тонн на 3 тонно-відсотки коштує дешевше, ніж три окремі розігріви по 100 тонн.

Температурні межі, які не можна порушувати

Тут різниця між культурами й призначенням зерна принципова, і саме вона диктує режим теплогенератора:

• Продовольча пшениця: агент сушіння 60–70°C, нагрів самого зерна не вище 45–48°C (90–110°C — це режим для фуражної пшениці). Перегрів псує клейковину — падає група якості, а з нею й ціна партії.
• Насіннєва пшениця і ячмінь: окремого рядка в таблиці режимів немає, тому режим — як для насіннєвих партій: агент 40–45°C, нагрів зерна до 35–38°C, знімання за один прохід не більше 4–6%. Порушення видно не одразу, а на схожості навесні.
• Пивоварний ячмінь: найжорсткіший режим — агент 45–50°C, нагрів зерна до 40°C. Партія має зберегти здатність до проростання, інакше вона йде не на солод, а у фураж із відповідною ціною.

Пелетний теплогенератор такі режими тримає рівно тому, що потужність на ньому регулюється подачею палива шнеком, а не «увімкнено/вимкнено». Що саме доводиться міняти при переході з газу, ми описали в матеріалі про переобладнання зерносушарки на пелети.

Яке паливо брати під колосові

На м’яких режимах довгі години горіння — це головний аргумент на користь зольності. Пелети з лушпиння соняшника дешевші за деревні на 15–25% і на сушінні кукурудзи це виграш, але зольність до 3% означає частіше чищення й вищий ризик спікання золи при довгому низькотемпературному проході. Деревна пелета класу A1 із зольністю до 0,7% дає менше золи й рівніший факел — на насіннєвих і пивоварних партіях, де зупинка посеред проходу коштує якості, це часто вигідніше за економію на тонні палива. Механіку спікання ми розбирали окремо: зольність і шлакування теплогенератора.

Агропелета з лушпиння соняшника зазвичай дешевша за деревну пелету. На малих зніманнях розхід становить 5–6 кг пелет на тонно-відсоток плюс електрика вентиляторів і норій. Тобто довести тонну пшениці з 17% до 14% (три тонно-відсотки) потребує орієнтовно 15–18 кг пелет. Ціну тонни під конкретний обсяг і базис рахуємо за запитом: 044 337-17-32.

Склад палива під темп сушарки

Колосові сушать швидко й коротким вікном: жнива пшениці й ячменю — це 2–4 тижні, у які сушарка або працює, або простоює. Паливо на цей період завозять заздалегідь, бо в пік попиту графік відвантажень довший за саме вікно. Скільки місця треба під запас і як не намочити пелету на майданчику — у матеріалі про зберігання пелет на елеваторі. Якщо ви рахуєте варіант «лушпиння розсипом замість пелети», порівняння за насипною щільністю й рейсами — у статті пелети чи лушпиння розсипом.

Щоб не купувати паливо в пік сезону за найвищою ціною, обсяг і графік відвантажень фіксують заздалегідь — як це працює, у статті сезонний контракт на пелети для елеватора.

Прорахунок під ваш обсяг

Назвіть план по пшениці та ячменю, вхідну вологість, тип сушарки й призначення зерна (продовольче, насіннєве, пивоварне) — порахуємо тонно-відсотки, тонни палива на вікно жнив і графік відвантажень від 22 т під темп сушарки: +38 (044) 337-17-32.