Температуру агента сушіння задає не сушарка і не паливо, а культура і призначення партії. Один і той самий теплогенератор на пелетах сушить фуражну кукурудзу при 110 °C і насіннєвий соняшник при 45 °C — різниця майже втричі, і помилка тут коштує не палива, а самої партії. Нижче — зведена таблиця режимів по культурах і те, що псується при перевищенні кожної межі.
Агент сушіння — це гаряче повітря, яке теплогенератор жене крізь шар зерна. Його температуру міряють на вході в сушильну камеру, а не в топці: у топці 700–900 °C, до зерна доходить розбавлений потік. Друга цифра, яку не можна плутати з першою, — температура нагріву самого зерна: вона завжди нижча за агент і саме вона визначає, чи вціліє партія. Коли в довідниках пишуть «не вище 45 °C» — мова про зерно, а не про агент.
| Культура і призначення | Агент сушіння, °C | Гранична t° зерна, °C | Що псується при перевищенні |
|---|---|---|---|
| Кукурудза фуражна | 100–120 | 50–55 | Тріщинуватість зерна, бій при перевантаженні, втрата класності |
| Кукурудза насіннєва | 40–45 | 35–38 | Схожість — падає незворотно, партія переходить у фураж |
| Соняшник товарний | 70–80 | 45–50 | Окиснення олії, зростання кислотного числа, ризик самозаймання в шарі |
| Соняшник насіннєвий | 40–45 | 35 | Схожість і схоронність олії одночасно |
| Ріпак | 50–60 | 40–45 | Дрібне зерно прогрівається швидко: перегрів дає гіркоту і кислотне число вище норми переробника |
| Соя товарна | 60–70 | 40–45 | Розтріскування оболонки, лущення, втрата товарного вигляду |
| Пшениця продовольча | 60–70 | 45–48 | Клейковина: денатурація білка, падіння хлібопекарських властивостей |
| Пшениця фуражна | 90–110 | 50 | Практично тільки тріщинуватість — межа найширша |
| Ячмінь пивоварний | 45–50 | 40 | Здатність проростати — головний параметр приймання на солодовні |
| Ячмінь фуражний | 80–100 | 50 | Тріщинуватість, бій |
Цифри — робочі межі для шахтних і колонкових сушарок безперервної дії. Для сушарок періодичної дії з рециркуляцією верхню межу беруть на 5–10 °C нижче: зерно проходить камеру не один раз і встигає прогрітися сильніше.
У колосових псується структура, у олійних — сама олія. Соняшник і ріпак містять жир, який при перегріві окиснюється: кислотне число росте, переробник знижує ціну або відмовляє в прийманні. Друга причина — самозаймання: перегрітий соняшник із залишками лушпиння в шарі тліє зсередини, і побачити це можна вже по диму зі складу. Тому на соняшнику тримають не максимум, а стабільність: рівний агент 70–80 °C краще за «швидкі» 100 °C з наступною втратою партії.
Точність режиму — це насамперед стабільність теплотворності палива. Партія пелети з фіксованою вологістю до 10% і зольністю в межах специфікації дає однаковий тепловий потік від фури до фури, тому автоматика сушарки тримає задану температуру без «пилок». Три практичні наслідки для елеватора:
Галузевий стандарт зерносушарок в Україні — пелети з лушпиння соняшника: найдешевший кіловат тепла при стабільній подачі. Там, де режим високий і потрібна мінімальна зола (фуражна кукурудза, фуражні колосові), беруть деревні пелети класу A1/A2 — зольність нижча, чищення рідші.
Порядок розрахунку простий: беремо обсяг партії, рахуємо кількість тонно-відсотків (скільки відсотків вологості знімаємо), множимо на розхід пелет на тонно-відсоток для вашого режиму. Елеватор, що сушить 10 000 т кукурудзи з 24% до 14%, знімає 10 тонно-відсотків з тонни і закладає 800–1200 т пелети на сезон. На низьких режимах (насіннєвий соняшник, ріпак) ту саму цифру множать на 1,2–1,4.
Детальні розрахунки по культурах ми вже розбирали окремо: скільки коштує висушити тонну кукурудзи, пелети для сушіння пшениці та ячменю і сушіння соняшника пелетами.
Та сама кукурудза з 18% і з 28% сушиться по-різному, хоча в таблиці стоїть один рядок. Поки вологи багато, випар з поверхні сам охолоджує зерно — воно відстає від агента на 40–50 °C і високий режим безпечний. Ближче до кондиції випаровувати вже нічого, розрив між агентом і зерном падає до 15–20 °C, і саме на останніх 2–3 відсотках зерно перегрівається найчастіше. Практичний висновок для оператора один: верхню межу агента тримають на першому проході, а на добиванні до кондиції знижують на 15–20 °C, навіть якщо в паспорті сушарки записано більше.
Із цим пов’язаний і розхід палива. Перший тонно-відсоток з вологого зерна знімається дешево — 8–9 кг пелети; останній, з 15% до 14%, обходиться в 12–16 кг, бо тепло йде не стільки на випар, скільки на прогрів маси. Тому сезонну потребу рахують не «в середньому по елеватору», а окремо по партіях із високою і низькою вхідною вологістю — інакше закупівля палива промахується на 10–15%.
Назвіть культури, обсяги і з якої вологості на яку сушите — порахуємо потребу в тоннах, підберемо вид пелети під ваш режим і дамо умови відвантаження. Мінімальна партія — від 22 тонн, прорахунок під обсяг і регіон доставки робимо за 2 хвилини. Повний асортимент — на сторінці пелети паливні оптом; телефон відділу продажів 044 337-17-32.