Агропелета — це паливна гранула, спресована з відходів сільського господарства і переробки врожаю: лушпиння соняшника, соломи зернових, стебел кукурудзи, лушпиння гречки чи рису. Від деревної пелети вона відрізняється сировиною, а через сировину — золою, поведінкою в топці і ціною. Нижче розбираємо, з чого роблять агропелету, де вона працює без проблем, де ні, і як підприємству перевірити свій котел чи теплогенератор до закупівлі сезонної партії.
Технологія та сама, що й у деревних гранул: сировину подрібнюють, доводять до потрібної вологості і пресують через матрицю. Зв’язує гранулу лігнін, який є в самій рослинній сировині. На виході — циліндр діаметром 6 або 8 мм, який сиплеться шнеком чи пневмоподачею так само, як деревна пелета. Тому зовні агропелету часто плутають з деревною, а різниця проявляється вже в топці.
Назва «агро» вказує лише на походження сировини. Загальний огляд усіх видів і класів гранул є в матеріалі що таке пелети і які бувають види; тут зосередимось саме на аграрній групі.
Найпоширеніша агропелета в Україні. Сировина лишається на олійних заводах після обрушування насіння, її багато і вона стабільна за складом, бо проходить один технологічний процес. Лушпиння містить олію, тому така гранула добре горить і дає рівне полум’я. Для закупівлі фурами дивіться пелети з лушпиння соняшника оптом.
Солому пшениці, ячменю, ріпаку пресують у гранули там, де її багато після жнив. Солом’яна пелета найбільш вибаглива до обладнання: у ній більше мінеральних речовин, і вона легше утворює шлак. Зате вона вигідна господарствам і підприємствам із топками, розрахованими на таке паливо. Оптові партії — на сторінці пелети з соломи; окремо про те, коли солом’яна пелета вигідніша за деревну.
Трапляються гранули зі стебел і стрижнів кукурудзи, лушпиння гречки, проса, рису, відходів очищення зерна. Такі партії зазвичай невеликі і нерівні за якістю від машини до машини. Для підприємства з безперервним графіком роботи це ризик: паливо з різних партій горить по-різному, і пальник доводиться постійно перенастроювати.
Головна різниця — зола. Деревина майже не містить мінеральних речовин, а стебла і лушпиння накопичують їх за сезон росту. Тому з тонни агропелети золи виходить у кілька разів більше, ніж з тонни деревної, і ця зола при високій температурі топки може спікатися в шлак. Детально механізм описано в статті про зольність і шлакування теплогенератора.
Друга різниця — вимоги до обладнання. Деревна пелета класу A1 підходить практично будь-якому пелетному котлу. Агропелета потребує топки, яка вміє видаляти золу під час роботи і не перегріває шар палива до спікання.
Третя — ціна. Сировина для агропелети дешевша, тому тонна агрогранули зазвичай коштує менше за тонну деревної. Чи вигідна ця різниця, залежить від того, чи потягне її ваш котел без зупинок на чищення.
Перевіряти варто не назву котла, а три конкретні речі в паспорті і в конструкції.
На практиці агропелета добре працює в промислових котлах із рухомою решіткою, у теплогенераторах зерносушарок і в котельнях, спроєктованих під лушпиння. Малі побутові пальники з нерухомою чашею розраховані на деревну пелету. Як підібрати паливо під конкретний тип котла, розібрано в статті пелети для твердопаливного котла.
Зерносушарки — найбільший споживач агропелети серед підприємств. Теплогенератори сушарок зазвичай мають механічне золовидалення і працюють із лушпинною гранулою штатно. Орієнтовний розхід лузгової пелети — 4–5,5 кг на тонно-відсоток знятої вологи; деревної — 3,5–5 кг на сучасних сушарках. На старих шахтних сушарках, при малих зніманнях 1–3 т-% і в холодну погоду розхід зростає до 5–7 кг. Точну цифру для вашого господарства дає паспорт сушарки і перша доба роботи.
Щоб оцінити обсяг на сезон, помножте тоннаж зерна на середнє знімання вологи і на розхід. Наприклад, елеватор, який сушить 10 000 т із зніманням 10 т-%, витрачає за сезон орієнтовно 350–500 т пелети, тобто 16–23 фури по 22 т. Розрахунок по культурах є в статті пелети для сушіння пшениці та ячменю.
Для сезонного контракту одного візуального огляду замало. Попросіть у постачальника:
Пробне спалювання на власному обладнанні — найнадійніший тест. За добу роботи видно, чи утворюється шлак, як часто спрацьовує очищення і скільки палива йде на ваш реальний режим.
Агропелета вигідна, коли обладнання розраховане на високу зольність, об’єм споживання великий, а подача і золовидалення автоматичні. Тоді різниця в ціні за тонну працює на вас протягом усього сезону.
Деревна пелета доцільніша там, де котел має нерухомий пальник, де персонал не може часто чистити топку або де гарантія обладнання прив’язана до палива класу A1. Економія на тонні тут легко з’їдається простоями і ремонтом.
Біо-Юнік постачає пелети з лушпиння соняшника і з соломи партіями від 22 т (одна фура), у біг-бегах або насипом. Допоможемо звірити паспорт вашого котла чи сушарки з характеристиками палива і порахувати обсяг на сезон. Телефонуйте: 044 337-17-32.