Пелети — це спресоване тверде біопаливо у формі невеликих циліндричних гранул, яке подається в котел або теплогенератор автоматично. Слово прийшло з англійської (pellet — «гранула»), тому в запитах його пишуть по-різному: пелети, пілети, палети, паливні гранули. Йдеться про один і той самий продукт. Нижче — з чого пелети роблять, чим відрізняються види і класи, як вони горять і на що дивитись підприємству, коли обирає паливо на сезон.
Сировину (тирсу, лушпиння, солому) подрібнюють, висушують і пресують під високим тиском через матрицю з отворами. Зв’язувальною речовиною виступає лігнін, який міститься в самій рослинній сировині і розм’якшується від тепла пресування, тому хімічних клеїв у стандартній паливній пелеті немає. На виході — щільна гранула діаметром 6 або 8 мм, яка добре сиплеться, не пилить у бункері й займає значно менше місця, ніж та сама сировина розсипом.
Саме сипучість і однаковий розмір роблять пелету «автоматичним» паливом: шнек або пневмоподача бере її з бункера дозовано, пальник підтримує задану температуру, а оператору лишається контроль і очищення. Дрова чи вугілля так подавати не вийде.
Роблять із тирси й стружки хвойних та листяних порід. Це найпоширеніший вид: найменше золи, стабільна якість, підходять і побутовим котлам, і промисловим топкам. Для закупівлі партіями від 22 т дивіться сторінку деревні пелети оптом — там таблиця характеристик і умови відвантаження.
Сировина — лушпиння, яке лишається на олійних заводах після переробки насіння. Агропелета дає більше золи, ніж деревна, і потребує котла або теплогенератора, розрахованого на таке паливо, зате коштує дешевше за тонну. Її беруть елеватори, сушарні, промислові котельні з механічним золовидаленням. Детально про параметри — пелети з лушпиння соняшника.
Пресована солома зернових. Найдешевша сировина, але й найвибагливіша до обладнання: солом’яна зола схильна до спікання, тому важлива температура в топці й конструкція колосника. Підходить для великих теплогенераторів із рухомим колосником, а також як підстилка для тварин. Характеристики і сфери застосування — пелети з соломи.
Деревну пелету ділять на класи за європейським стандартом ENplus і національними нормами. Клас A1 — найчистіша пелета з мінімальною зольністю, придатна для будь-якого котла, включно з малими побутовими. Клас A2 допускає трохи більше золи і кори в сировині, тому його зазвичай беруть промислові котельні, де золовидалення механізоване. Промислова пелета — найширші допуски, паливо для великих енергетичних установок. Чим вищий клас, тим вища ціна тонни, тому підприємству важливо не переплачувати за A1 там, де котел спокійно працює на A2. Практичне порівняння з прикладами — у статті пелети класу A1 чи A2 — у чому різниця.
Пелета згорає в пальнику при постійному надходженні повітря: подача дозована, тому температура в топці стабільна, а недопал мінімальний. Це і є головна перевага перед дровами: котел працює як газовий — задали температуру, і система сама підтримує режим. Другий наслідок — низька вологість палива після пресування. Волога сировина не спресується у міцну гранулу, тому пелета за визначенням суха, і при зберіганні її головне не намочити. Про те, скільки місця займає партія і як її зберігати, — скільки важить куб пелет.
Зола — головна експлуатаційна різниця між видами. Деревна пелета дає її найменше, агропелета — більше, тому для лушпиння і соломи потрібна система золовидалення і регулярне чищення. Як зольність впливає на шлакування і чому «пелета пелеті різниця», розібрано у статті зольність і шлакування теплогенератора.
Брикет — та сама пресована сировина, тільки у великому форматі (цеглина, циліндр, шестигранник). Його закладають вручну в звичайну твердопаливну топку замість дров. Пелету — тільки в котел з пальником і подачею. Тому вибір визначає обладнання: є автоматична подача — пелети; звичайний котел на дровах — брикети. Розгорнуте порівняння за витратою, зручністю і ціною тепла — що краще для опалення — пелети чи брикети.
Ціна за тонну сама по собі мало що каже, бо тонна деревної пелети і тонна агропелети дають різну кількість тепла і різну кількість золи. Правильний спосіб — порахувати вартість однієї кіловат-години або гігакалорії тепла з урахуванням теплотворності з сертифіката і ККД котла. Для переведення одиниць: 1 кВт·год = 860 ккал = 3,6 МДж. Дешевша тонна може дати дорожче тепло, якщо частина маси йде в золу і недопал. З чого складається ціна тонни і як порівнювати постачальників за теплом — скільки коштує тонна пелет в Україні.
Так. Правильна українська форма — пелети (від англ. pellet). «Пілети» і «палети» — поширені варіанти написання того самого палива; не плутайте з палетами-піддонами для вантажів.
Технічно можна насипати на колосник, але без дозованої подачі й повітря пелета горітиме нерівно і без переваг. Для звичайної топки логічніше брати брикети, для автоматики — пелети.
Найчастіше — деревну або з лушпиння соняшника, залежно від теплогенератора. Орієнтовний розхід на сушіння — 3,5–5 кг пелети на тонно-відсоток на сучасних сушарках (для лузгової — 4–5,5 кг); точну цифру дає паспорт обладнання і перша доба роботи.
Для підприємств стандартна мінімальна партія — 22 т, тобто одна фура, у біг-бегах або насипом. Умови по кожному виду пелети — на відповідних сторінках вище.