Ріпак сушать пелетами на найм’якшому режимі серед олійних: агент сушіння 50–60 °C, нагрів самого насіння не вище 40–45 °C, вологу знімають кількома проходами з відлежуванням між ними. Дрібне насіння прогрівається значно швидше за кукурудзу чи пшеницю, тому перегріту партію оператор часто помічає вже після лабораторії переробника: гіркота, вище кислотне число, знижка або відмова в прийманні. Пелетний теплогенератор на такому режимі зручний рівним тепловим потоком. Розхід рахують через тонно-відсотки: орієнтовно 3,5–5 кг пелети на тонно-відсоток, а на малих зніманнях і низьких режимах до 5–7 кг. Нижче розібрано режим, розрахунок потреби на сезон, вибір пелети і підготовку сушарки до ріпаку.
У пшениці й ячменю перегрів псує структуру зерна: клейковину, схожість, тріщинуватість. У ріпаку псується олія, заради якої його купують. Насіння дрібне, з тонкою оболонкою, і тепло доходить до ядра майже миттєво. Те, що кукурудза переносить без наслідків, на ріпаку вже запускає окиснення жиру.
Друга особливість фізична. Ріпак сиплеться крізь щілини, які для зернових не мають значення: нещільні засувки, зношені сітки, зазори в коробах. Насіння і пил осідають у сушарці, на гарячих поверхнях і в зоні теплогенератора. Саме тому перед ріпаком сушарку чистять і перевіряють особливо ретельно, бо накопичений олійний пил займається легше за зерновий.
Третя причина в сезоні. Озимий ріпак збирають у липні, одночасно з колосовими, і сушарка часто перемикається між пшеницею та ріпаком протягом одного тижня. Помилка «сушили ріпак на пшеничному режимі» трапляється саме в такі дні.
Робочі межі для шахтних і колонкових сушарок безперервної дії беремо зі зведеної таблиці температури агента сушіння по культурах:
| Культура | Агент сушіння, °C | Гранична t° зерна, °C | Що псується при перевищенні |
|---|---|---|---|
| Ріпак | 50–60 | 40–45 | Гіркота, кислотне число вище норми переробника |
| Соняшник товарний (для порівняння) | 70–80 | 45–50 | Окиснення олії, ризик самозаймання в шарі |
| Пшениця фуражна (для порівняння) | 90–110 | 50 | Тріщинуватість |
Ріпак сушать майже вдвічі м’якше за фуражну пшеницю. Для сушарок періодичної дії з рециркуляцією верхню межу агента беруть на 5–10 °C нижче: насіння проходить камеру кілька разів і встигає прогрітися сильніше.
Що робить оператор на ріпаку:
Метод той самий, що для будь-якої культури: маса партії множиться на кількість знятих відсотків вологості, виходять тонно-відсотки, далі множимо на розхід пелети.
Орієнтири розходу пелети:
На ріпаку важливий третій рядок. Знімання зазвичай невеликі, режим низький, і помітна частка тепла йде на прогрів маси насіння і металу сушарки, а випару дістається менше. Тому ріпакову партію варто планувати ближче до верхньої межі.
Приклад на умовних цифрах. Господарство сушить 2 000 т ріпаку і знімає 3 відсотки вологості: це 6 000 тонно-відсотків. На нормальному режимі потрібно 21–30 т пелети (3,5–5 кг на т-%). Якщо знімання дрібні, а сушарка стара, розхід зсувається до 5–7 кг, і потреба стає 30–42 т, тобто дві фури по 22 т. Точну цифру дає паспорт вашої сушарки і перша доба роботи на ріпаку.
Для порівняння: елеватор, що сушить 10 000 т кукурудзи зі зніманням 10 т-%, закладає на сезон 350–500 т пелети. Ріпак у загальному балансі палива займає невелику частку, зате припадає на липень, коли сушарка ще тільки виходить на сезон.
На 50–60 °C теплогенератор довго працює на частковій потужності. Автоматика тримає такий режим рівно лише тоді, коли гранула однакова від фури до фури: та сама вологість, та сама довжина, мало дрібної фракції. Коливання агента, яке кукурудза переносить спокійно, на ріпаку виводить насіння за межу.
Яку б пелету ви не обрали, не міняйте сировину посеред ріпакової партії. Інша гранула дає інший тепловий потік, автоматика наздоганяє режим із запізненням, і перші години після заміни сушать насіння з відхиленням.
Для пшениці цю підготовку часто пропускають. На ріпаку вона окупається першою ж зміною без зупинок.
Ріпак відкриває сезон сушіння. Запас пелети під нього варто мати на складі до початку збирання, а не замовляти після першого обмолоту. Мінімальна партія одна фура, 22 т, у біг-бегах або насипом. Для господарства з прикладу вище це одна-дві фури на ріпак і окремий графік на пшеницю, соняшник і кукурудзу.
Практична схема: першу фуру завезти за тиждень до збирання ріпаку, другу тримати в графіку на середину збирання, далі перейти на сезонний обсяг. Як зафіксувати обсяг на весь сезон і не купувати в пік, розібрано в статті про сезонний контракт на пелети для елеватора. Режими для інших культур дивіться в матеріалах про сушіння пшениці та ячменю і сушіння сої пелетами.
Для розрахунку під ваш ріпак достатньо трьох цифр: маса партії, вхідна і кінцева вологість, плюс модель сушарки. З ними ми порахуємо потребу і складемо графік відвантажень під дати збирання.