Молокозавод і сироварня споживають тепло інакше, ніж котельня опалення. Пара потрібна з першої зміни до миття обладнання ввечері, пастеризатор не чекає, поки котел наздожене тиск, а санітарний день вимагає гарячої води в обсязі, який у звичайну зміну не знадобиться. Тому паливо для такого підприємства обирають під графік, а не під паспортну потужність котла. Нижче розібрано, як паровий котел на пелетах поводиться в молочному виробництві, яку гранулу під нього брати, як порахувати місячну потребу і скільки палива тримати на складі, щоб жодна зміна не зупинилась через порожній бункер.
Більшість заводів має три групи споживачів. Перша група працює безперервно: пастеризація молока, нагрів сировини перед сепаруванням, теплова обробка у ваннах для сиру. Друга група вмикається циклами: мийка CIP після кожної партії, стерилізація тари, підготовка гарячої води для цехів. Третя група сезонна: опалення приміщень і складів готової продукції.
Для котла це означає нерівне навантаження протягом доби. Зранку він виходить на тиск, удень тримає рівну пару, а під час мийки отримує короткі піки. Пелетний пальник з автоматичною подачею шнеком такий режим витримує, якщо паливо однорідне за розміром і вологістю. Коли в партії трапляються пил і крихта, подача стає нерівною, факел просідає саме в момент піка, і тиск пари падає на кілька хвилин. Для пастеризатора це вже порушення режиму.
| Споживач тепла | Режим роботи | Що важливо в паливі |
|---|---|---|
| Пастеризація, нагрів сировини | Безперервно протягом зміни | Рівна теплотворність у межах партії |
| Мийка CIP, стерилізація тари | Короткі піки після кожної партії | Стабільний розмір гранули, мало пилу |
| Гаряча вода для цехів | Циклічно, пік у санітарний день | Запас у бункері на добу |
| Опалення складів і цехів | Сезонно, з жовтня по квітень | Обсяг поставки під зимовий графік |
Для харчового виробництва найчастіше обирають деревну гранулу класу A1 або A2. Вона дає мало золи, тому котел рідше зупиняють на чистку, а зупинка парового котла посеред зміни на молочному заводі коштує дорожче за різницю в ціні палива. Детально про різницю класів і про те, як вона впливає на обслуговування, написано в матеріалі деревні пелети A1 чи A2 для котельні. Якщо порівнюєте пропозиції саме на деревну гранулу, дивіться сторінку деревні пелети ціна з умовами поставки від 22 т.
Агропелета теж працює в парових котлах, але з умовою: пальник має бути розрахований на більшу зольність, а колосники повинні мати механічне очищення. Найпоширеніший варіант серед агропелет у нас пелети з лушпиння соняшника. Їх беруть заводи, у яких котел уже налаштований на лузгу або паливо змішують з деревною гранулою в холодні місяці. Перед переходом варто спалити пробну партію і подивитись, як поводиться шлак на колосниках через добу роботи.
Невеликим сироварням з твердопаливним котлом ручного завантаження інколи зручніше працювати на брикеті: його закладають рідше, і він довго тримає рівний жар. Для таких котелень підходять брикети з лушпиння соняшника. Для парового котла з автоматикою брикет не годиться, його шнеком не подати.
Найнадійніше джерело цифр у вас уже є: журнал котельні або рахунки за газ за минулий рік. Якщо завод переходить з газу, візьміть місячне споживання газу і переведіть його в теплову енергію за паспортною теплотворністю газу вашого постачальника. Далі тепло ділять на теплотворність пелети з сертифіката партії і на ККД пелетного котла з його паспорта.
Для переведення одиниць знадобиться одне співвідношення: 1 кВт·год дорівнює 860 ккал або 3,6 МДж. У паспортах котлів тепло часто вказують у кіловатах, а в сертифікатах палива у мегаджоулях на кілограм, і без цього кроку легко помилитись у кілька разів.
Порядок розрахунку виглядає так:
Перший місяць роботи на пелетах варто вести окремий облік: скільки тонн пішло, скільки змін відпрацював котел, скільки було мийок. Через місяць у вас буде власна норма палива на тонну переробленого молока, і саме вона стане основою для договору поставки.
Мінімальна партія у нас одна фура, 22 т, у біг-бегах або насипом. Для молокозаводу важливо, щоб залишок на складі ніколи не опускався нижче за обсяг однієї фури. Поставка може затриматись через погоду чи чергу на завантаженні, а молоко від постачальників приходить щодня, і зупинити прийом сировини через паливо неможливо.
Біг-беги зручні, якщо на заводі немає закритого бункера великого об’єму: їх складають під навісом і подають у витратний бункер навантажувачем. Насип вигідніший, коли є сухе приміщення для зберігання. В обох випадках пелету тримають подалі від мийних цехів і пари, бо волога руйнує гранулу, і в бункер замість цілих пелет потрапляє крихта.
Зручна схема для заводу з рівним навантаженням: фіксований графік поставок раз на кілька тижнів плюс резервна фура на складі. Восени графік ущільнюють, бо до виробничого навантаження додається опалення. Чому ціни взимку зазвичай вищі і як домовитись про обсяги заздалегідь, розібрано в матеріалі чому ціна пелет росте до січня.
Про сам процес приймання, зважування і відбір проб докладно написано в матеріалі приймання пелет на елеваторі: та сама процедура підходить і для молокозаводу. Якщо котел ще тільки обирають, корисно спершу прочитати, який клас пелети брати для промислового котла.
Щоб отримати розрахунок під ваш завод, назвіть потужність котла, кількість змін, середній місячний обсяг переробки молока і регіон доставки. Під ці дані підберемо клас гранули і графік поставок від 22 т з документами з ПДВ.