Деревна пелета — найпоширеніше тверде біопаливо для автоматизованих котелень, і водночас паливо, на якому найлегше помилитися з розрахунком: класи A1 і A2 зовні однакові, а поводяться в котлі по-різному. Розберемо, чим вони відрізняються на практиці, скільки палива реально потрібно на сезон і як не переплатити за клас, який вашому обладнанню не потрібен.
Обидва класи описує стандарт EN ISO 17225-2. Формальна різниця — сировина й зольність: A1 пресується зі стовбурової деревини без кори й дає до 0,7% золи, A2 допускає кору та трохи вищий залишок. Практична різниця — в обслуговуванні: на A1 котел на 500 кВт дає близько 10 кг золи на добу і чиститься раз на кілька діб, на A2 золи більше, і графік чищення ущільнюється. Для котельні з постійним оператором це некритично — A2 дешевший і економіка сходиться. Для об’єкта без персоналу (теплиця, сушарня з автоматикою) різниця в зольності перетворюється на різницю в кількості виїздів сервісника, і A1 виявляється дешевшим у володінні, хоч і дорожчим за тонну.
Базова формула: на 1 кВт потужності котла за годину роботи йде 0,22–0,25 кг деревної пелети. Далі проста арифметика: котел 300 кВт × 12 годин на добу × 0,23 кг ≈ 830 кг на добу. За сезон 150 днів — приблизно 125 тонн. Для котла 500 кВт за тією ж схемою — 200–225 тонн. Це орієнтир зверху: реальна витрата залежить від ККД котла, температурного графіка й теплоізоляції будівлі, тому точніший розрахунок робиться від фактичних витрат минулого сезону — газу, дров або вугілля, які пелета замінює.
Вологість до 10%, зольність за класом (до 0,7% для A1), теплотворність 4600–4900 ккал/кг — і всі три мають бути заміряні за методикою EN ISO 17225, інакше цифри різних постачальників непорівнянні. На кожну партію має видаватися сертифікат якості з фактичними, а не паспортними значеннями. Робочий прийом для великих контрактів: відбір проби з правом перевірки в незалежній лабораторії — витрати несе сторона, чиї цифри не підтвердяться.
Пелета гігроскопічна: набравши вологу вище 12%, вона кришиться, дає пил і починає зависати в шнеку. Тому склад — сухий, з твердою підлогою і вентиляцією; біг-беги — на піддонах, не на бетоні. Тонна займає близько 1,5 м³: під місячний запас котельні на 500 кВт треба 65–70 м³ критого складу. Якщо такого обсягу немає, розумніше брати частішими партіями від 22 тонн — рівно одна фура.
Технічно так — паливо сумісне. Але змішування усереднює зольність, і графік чищення доведеться тримати за гіршим класом. Якщо котел чутливий до золи, послідовне використання зручніше за суміш.
Ціна залежить від класу, обсягу партії та плеча доставки, тому рахується індивідуально — деталі й актуальні умови на сторінці деревні пелети оптом. Мінімальна партія — 22 тонни.
Для ручного завантаження зазвичай вигідніші не пелети, а деревні брикети — вони не потребують шнека. Пелета розкриває перевагу саме в автоматизованих котлах з бункером.