Пелета приходить на елеватор з вологістю до 10% і псується не від часу, а від повітря складу. Тримайте відносну вологість у приміщенні нижче 65%, ставте піддони, не кладіть мішки до стіни — і пелета простоїть опалювальний сезон без втрати міцності. Насип дешевший за рахунок тари, біг-бег дає точний облік і менше пилу. Робочий запас для шахтної сушарки — 7–10 діб безперервної роботи, а не «скільки влізе на склад».
За стандартом EN ISO 17225-2 клас A1 пелета відвантажується з вологістю не більше 10%, реально на добрих партіях це 6–8%. Гранула гігроскопічна: вона тягне вологу з повітря доти, доки не зрівняється з ним. При відносній вологості повітря 60–65% пелета тримає свої 8–9% і не змінює міцності. При 75–80%, а це звичайне повітря неопалюваного складу в жовтні–листопаді, за 3–4 тижні вологість гранули підповзає до 11–13%: вона розбухає, втрачає механічну міцність, і на виході з бункера ви отримуєте не пелету, а дрібку.
Ціна питання рахується просто. Кожен зайвий відсоток вологи в паливі — це приблизно мінус 55–60 кВт·год теплоти на тонні: частина енергії йде на випаровування цієї ж води. Пелета з 13% замість 8% дає на 250–300 кВт·год на тонні менше, тобто на кожні 100 тонн запасу ви втрачаєте теплоту, еквівалентну 4–5 тоннам палива. Плюс дрібка забиває шнек і збиває режим теплогенератора — наслідки нестабільного палива ми розбирали окремо в матеріалі про зольність і шлакування теплогенератора.
Лушпинна пелета гігроскопічніша за деревну і тримає форму гірше, тому для неї склад має бути сухішим, а запас — коротшим. Технічні відмінності палива ми зводили в описі пелет з лушпиння соняшника — саме вони стали стандартом для елеваторних сушарок.
Візьмімо великий елеватор, який за сезон сушить 40 000 тонн кукурудзи з 20% до 14%. Це 240 000 тонно-відсотків; при розході орієнтовно 3,5–5 кг пелети на тонно-відсоток (відповідає 1,2–1,5 м³ газу; для лузгової пелети — 4–5,5 кг; на старих шахтних сушарках, малих зніманнях 1–3 т-% і в холодну погоду — до 5–7 кг) це 840–1 200 тонн, і склад планують під верхню межу — 1 200 тонн палива на сезон. Точну цифру дає паспорт вашої сушарки і перша доба роботи. Насипна густина деревної пелети близько 650 кг/м³, лушпинної — 600–680 кг/м³, тож 1 200 тонн це приблизно 1 850 м³.
| Параметр | Насип | Біг-бег 1 т |
|---|---|---|
| Площа складу на 1 200 т | ≈ 460–480 м² при висоті засипки 4 м | ≈ 600 м² штабелем у 2 яруси плюс проїзди |
| Витрата на тару | 0 | мішок з вкладишем на кожну тонну |
| Техніка | фронтальний навантажувач, шнек | навантажувач з вилами |
| Облік | по вазі, з похибкою | помішково, точний |
| Пил і дрібка | більше: пелета б’ється при кожному пересипанні | менше: партія не пересипається до подачі |
| Ризик від вологи | вищий — насип відкритий повітрю всією поверхнею | нижчий — поліпропілен з вкладишем частково відсікає повітря |
Практичний висновок такий. Якщо у вас сухий закритий бокс і сушарка працює безперервно — беріть насип, він дешевший рівно на вартість тари. Якщо склад холодний, з перепадами, а паливо лежатиме довше місяця, або вам потрібен помішковий облік між кількома точками — беріть біг-бег, різниця у вартості тари окупається однією не зіпсованою партією. Проміжний варіант, який часто працює краще за обидва: основний обсяг насипом під сушаркою, страховий двотижневий запас у біг-бегах.
Окремо порівняння з альтернативою «взагалі не пелета»: лушпиння розсипом дешевше за тонну, але його насипна густина втричі нижча, і той самий сезонний запас з’їдає втричі більше складу. Ми рахували цю задачу повністю в матеріалі пелети чи лушпиння розсипом для елеватора.
Насипна щільність пелет — 600–700 кг/м³: один куб важить 600–700 кг, а тонна займає приблизно 1,5 м³. Один біг-бег (~1 т) — це близько 1,5 м³ на піддоні. Партія 22 т у біг-бегах — два ряди по 11 піддонів, приблизно 30 м² підлоги при складуванні в один ярус; насипом та сама фура — бурт ~33 м³, тобто майданчик 4×4 м при висоті насипу 2 м. Опалювати склад не треба: мороз пелеті не шкодить, шкодить лише волога. Для порівняння, деревний брикет щільніший — тонна займає близько 1,2 м³. Що перевірити в такій партії при розвантаженні, розібрано в матеріалі про приймання партії паливних брикетів.
Запас рахують не від розміру складу, а від годинної потреби сушарки. Шахтна сушарка продуктивністю 30 т/год при знятті 6% вологи дає 180 тонно-відсотків за годину; при 3,5–5 кг пелети на тонно-відсоток це 0,63–0,9 тонни палива на годину, або близько 13–18 тонн на добу при 20 годинах чистої роботи.
Ціновий орієнтир для планування бюджету: лушпинна пелета помітно дешевша за деревну (ціну тонни на дату — за запитом, 044 337-17-32), і саме тому сезонний запас під сушіння частіше набирають лушпинною. Повний розрахунок вартості сушіння на тонну зерна — у статті скільки коштує висушити тонну кукурудзи, а режими по культурах — у матеріалі про сушіння соняшника пелетами.
Що перевірити, коли машина вже на вагах: приймання пелет на елеваторі — зважування, проба, перевірка партії.
Скажіть продуктивність сушарки, вологість зерна на вході та розмір складу — порахуємо сезонний обсяг, потрібну площу під насип або кількість біг-бегів і графік завезення партіями під ваш темп сушіння. Постачаємо деревну і лушпинну пелету оптом від 22 тонн по всій Україні, ціна за тонну — за запитом на конкретний обсяг і плече доставки.
Телефон: +38 (044) 337-17-32