Як палити котел брикетом з лушпиння: закладка, тяга і зола

Брикет з лушпиння соняшника горить рівно і довго, якщо котел до нього налаштований: закладка шаром у дві-три штуки по висоті без щільної «стіни», помірна первинна тяга і більше вторинного повітря, ніж для дров, щоденне вигрібання золи та чищення теплообмінника раз на тиждень в опалювальний сезон. Лушпиння містить олію, тому брикет швидко займається, дає багато летких речовин і довге полум’я. Якщо подати забагато повітря знизу, паливо прогорає за години, а теплообмінник заростає сажею. Якщо задушити тягу, з’являється смола в димоході. Нижче розібрано, як закладати брикет у котел з ручним завантаженням, як виставити тягу, що робити із золою і шлаком і як рахувати запас палива для котельні підприємства.

Чим брикет з лушпиння відрізняється від дров і деревного брикету в топці

Дрова і деревні брикети горять переважно вуглем: після розпалу шар осідає і довго тліє рівним жаром. Брикет з лушпиння поводиться інакше. Одразу після закладки з нього активно виходять горючі гази, полум’я довге і тягнеться в зону теплообмінника. Потім лишається пористий вуглистий залишок, який догорає вже спокійніше.

З цього випливають три практичні наслідки для оператора котельні:

• основне тепло виділяється у верхній частині топки, тому вторинне повітря тут важливіше за первинне;
• золи більше, ніж у деревного брикету, і вона легша, тому її частіше виносить у газоходи;
• при перегріві колосникової зони зола може спікатися в шлак, особливо на старих котлах з чавунними колосниками.

Паливо від цього гіршим не стає. Просто режим, під який котел налаштовували на дровах, йому не підходить, і його треба перебудувати.

Закладка: як класти брикет у котел з ручним завантаженням

Найчастіша помилка на підприємствах, які переходять з дров, звучить так: «заклали повну топку, щоб вистачило на зміну». Повна топка брикету з лушпиння дає різкий викид газів, які не встигають догоріти, і котел димить, а через кілька годин температура падає.

Робочий порядок такий:

1. Розпал. На колосник кладуть невеликий шар тріски або дрібних полін, зверху кілька брикетів. Брикет добре займається від дерева, окремий розпалювач зазвичай не потрібен.
2. Перша закладка. Коли розпальний шар перейшов у жар, брикети кладуть рядами з невеликими зазорами між ними, щоб повітря проходило крізь шар. Висота шару на старті: два-три брикети.
3. Докладання. Нову порцію кладуть на жар, коли попередня осіла приблизно на третину. Шар не утрамбовують і не ламають кочергою: зламаний брикет розсипається і перекриває повітря знизу.
4. Нічний режим. На ніч допускається вищий шар, але тільки на добре розгорілий жар і з прикритою первинною заслінкою. Закладати свіжий брикет на ледь теплий котел перед зміною чергового не варто: шар тліє з димом і смолою.

Для котлів верхнього горіння закладку роблять повною, бо фронт горіння йде зверху вниз. Але і тут брикет кладуть рядами з зазорами. Насипом класти не можна: фронт горіння прорветься каналом і решта шару лишиться сирою.

Тяга: первинне і вторинне повітря

Первинне повітря подається під колосник і відповідає за швидкість горіння шару. Вторинне подається над шаром і допалює гази. На брикеті з лушпиння логіка така: первинне тримати помірним, вторинне відкривати більше, ніж для дров.

Як перевірити налаштування без газоаналізатора:

• Дим з труби. Після виходу на режим він має бути майже прозорим. Сірий або жовтуватий дим означає нестачу повітря над шаром або надто холодну топку.
• Колір полум’я. Яскраво-жовте рівне полум’я без темних язиків означає нормальний режим. Темно-оранжеве з кіптявою вказує на недостачу вторинного повітря.
• Температура димових газів. Якщо на котлі є термометр на виході, різке зростання після закладки і такий самий швидкий спад означають, що первинного повітря забагато: шар прогорає за короткий час, а тепло йде в трубу.
• Нагар на дверцятах і в газоходах. Чорна липка смола свідчить про задушену тягу і холодний режим. Суха сіра сажа в помірній кількості для цього палива нормальна.

Якщо в котельні працює димосос з частотним перетворювачем, швидкість після закладки варто підняти на час, поки виходять леткі речовини, а потім повернути до робочої. На котлах з природною тягою цю роль виконує вторинна заслінка, яку відкривають ширше відразу після докладання.

Зола і шлак: як часто чистити

Зола з лушпиння дрібна і легка. Її частина осідає на стінках теплообмінника, у поворотах газоходів і в основі димоходу. Шар золи на поверхнях нагріву працює як теплоізоляція: котел споживає те саме паливо, а теплоносій гріється гірше. Оператор скаржиться, що «брикет став гірше гріти», хоча партія та сама.

Регламент, який добре працює в сезон:

• Зольник вигрібати щодня, а на котлах, що працюють цілодобово, двічі на добу. Переповнений зольник перекриває первинне повітря і перегріває колосники.
• Колосникові ґрати перед кожною великою закладкою прошурувати, щоб зола провалилася вниз. Шлак, якщо він з’явився, вибирати на холодному або напівостиглому котлі.
• Теплообмінник і газоходи чистити йоржем раз на тиждень, у морозний період частіше.
• Димохід і основу труби оглядати раз на місяць. Зола в нижній частині труби зменшує переріз і погіршує тягу саме тоді, коли котел працює на максимумі.

Шлак на брикеті з лушпиння найчастіше означає перегрів колосникової зони: забагато первинного повітря, надто високий шар або повний зольник. Перший крок завжди один: зменшити первинне повітря і висоту шару. Якщо шлак лишається, варто подивитися на саму партію: чи немає в ній домішок піску і землі, які потрапляють з лушпинням при поганому очищенні сировини. Про те, на що звертати увагу при прийманні фури, ми писали окремо в матеріалі про приймання партії паливних брикетів.

Зберігання брикету в котельні

Брикет з лушпиння боїться вологи. Відволожений брикет розбухає, кришиться при закладці і горить з димом. Тому навіть добре налаштований котел дасть поганий результат на паливі, яке тиждень простояло під відкритим небом.

• палети з брикетом тримати під дахом, на піддонах, не впритул до холодної стіни;
• плівку з палети знімати тільки з тієї, яку беруть у роботу;
• біля котла тримати запас на одну-дві зміни, не більше: від тепла і перепадів вологості брикет біля топки пересихає нерівномірно.

Скільки палива тримати на складі

Мінімальна партія у нас становить 22 т, одна фура. Для котельні, яка вперше переходить на брикет, практичний підхід такий: першу фуру взяти як пробну, два-три тижні вести журнал закладок (скільки брикету пішло за добу при якій температурі на вулиці), а потім розрахувати сезонний обсяг і графік відвантажень. Як перевести добове споживання в сезонну потребу, детально пояснено в статті скільки брикетів потрібно на опалювальний сезон.

Під час порівняння з іншими видами палива зручно рахувати в однакових одиницях: 1 кВт·год дорівнює 860 ккал або 3,6 МДж. Теплотворність конкретної партії беріть з її паспорта. Усереднені таблиці з інтернету для розрахунку котельні дають надто велику похибку.

Коли краще обрати інше паливо

Брикет з лушпиння добре підходить для котлів з ручним завантаженням і достатньо просторою топкою. Якщо в котельні автоматичний котел з пальником і шнековою подачею, брикет туди не піде, потрібна пелета. Для таких об’єктів дивіться пелети з соняшника: те саме лушпиння, але у форматі для автоматики. Порівняння брикету з лушпиння і деревного за зольністю, обслуговуванням і типом котла зібрано в статті брикети з лушпиння чи деревні.

Для котельні з ручним завантаженням брикети з соняшника залишаються одним із найзручніших видів палива: вони займають менше місця на складі, ніж дрова, і стабільніші за вологістю. Щоб підібрати формат брикету під вашу топку і порахувати першу партію, напишіть нам модель котла, розмір завантажувальних дверцят і кількість змін роботи котельні.